Найджел Фарадж — фаворит британських муніципальних виборів

Його правопопулістська ReformUK (REF) вперше перемогла на місцевих виборах у Британії.

Нещодавно ми писали про вибори «графських» (обласних) депутатів, яких 1 травня 2025 року обирали мешканці Туманного Альбіону. У Великій Британії підрахунок голосів завершується вже наступного дня. А от політичні оцінки наслідків виборів набирають обертів та обростають прогнозами. Партії роблять електоральні висновки та готуються до наступних виборчих перегонів. 

Вже можемо твердити, що стабільного політичного життя в Об’єднаному Королівстві годі й чекати. Адже з неочікуваним результатом у 30% на травневих виборах до місцевих обласних рад перемогла права політична партія колишнього представника консерваторів Найджела Фараджа (REF). ВВС дає такі результати: 677 “стільців” у місцевих радах посіли “реформісти” - одразу і вперше. Далі: 370 – ліберал-демократи (додали 163), 319 – консерватори, які втратили 674 позиції; 98 місць здобули лейбористи, втративши 187 у порівнянні із попередніми виборами. Додамо, що самовисуванці здобули 89 місць (20 втратили), а “зелені” мають тепер 79 місць, додавши майже половину, бо раніше мали у місцевих радах лише 44 представники. 

Перед ідеями партії Фараджа «упали» великі британські міста, як-от Дербі, Лінкольн і Ноттінгем. Показовим є те, що керівна парламентська Лейбористська партія посіла четверте місце. Вона поступилася ліберал-демократам і консерваторам, які були основними опонентами лейбористів на тогорічних парламентських виборах. 

Політична логіка для Британських островів, як і для континентальної Європи, вимальовується однозначно: ріст впливу правопопулістських політиків. Так, у цій же логіці до другого туру президентських виборів у Румунії лідером вийшов ультраправий євроскептик Джордже Сіміон. Проте за результатами президентських виборів переміг  мер Бухареста Нікушор Дан, прихильник об’єднаної Європи. Для більшості європейських оглядачів та оглядачок така запекла боротьба — це наслідок втоми від ліберальних наративів, привід дати оцінку своєї політики протягом останнього десятиліття. 

Тріумф команди Найджела Фараджа пов’язаний з відтоком розчарованих виборців від консервативної та лейбористської партій. Так, за приклад візьмемо містечко Вотфорд, що у графстві Хартфордшир на північ від Лондона. Авторові цих рядків довелося особисто спостерігати за виборчими перегонами. Це містечко традиційно підтримує до муніципалітетів ліберал-демократів, хоча у парламенті його представляє лейборист Метт Турмейн. Картина й цього разу не змінилася. 

Найбільш активною робота лейбористів була в Північному і Західному районах міста. Перемогу в Західному Вотфорді здобули Найджел Белл (ред. на фото ліворуч) і Асма Сулейман, які стали обласними та місцевими (ред. два різних рівні) депутатами. Вони обігнали своїх опонентів з ліберал-демократичного табору з незначним відривом.

На фото ліворуч Найджел Белл, представник лейбористської партії, що вже вшосте став депутатом місцевого рівня у місті Вотфорд, графство Хартфордшир, Велика Британія.

Головний висновок, який можна зробити після фінальних результатів «графських» виборів у Вотфорді, той, що лейбористи досі мають стабільний вплив лише в районі, де місцевим депутатом до того був чинний парламентар Метт Турмейн. Тут мешкають його прихильники та проводилася системна робота протягом попередніх місяців. Згаданий Найджел Белл був і залишається найсильнішим членом лейбористської команди у Вотфорді. Він переміг вшосте як політик муніципального рівня. Його колега Асма Сулейман обійшла ліберал-демократа з розривом у 41 голос, отримавши 573 голоси. Натомість Найджел Белл переміг ліберально-демократичну кандидатку з результатом 1323 голоси проти 1193. 

А що представники від REF? Фараджівці посіли третє місце в Західному і Північному Вотфорді. А в деяких районах навіть наступали на хвіст ліберал-демократам, посівши другу позицію. Успіхи фараджівців є приводом для тривоги та подальшого стеження за зміною електоральних настроїв у Сполученому Королівстві. 

Перемога євроскептиків у Британії є чітким сигналом для глави уряду Кіра Стармера і його оточення. Вони мають знайти ефективну реакцію на дискусії про дострокові парламентські вибори, які вже починають лунати з петицій громадян. Лейбористи розуміють, що після десяти місяців керування державою їх рейтинг знизився, але не до критичної межі. За діями Лейбористської партії ми будемо стежити далі. Їхні кроки щодо подальшої реорганізації електоральної бази можуть стати прикладом пошуку провідними партіями в Європі своїх нових прихильників. 

Назар Даниленко спеціально для Format21